займатися

I -а́юся, -а́єшся, недок., зайня́тися і діал. займи́тися, займу́ся, за́ймешся, док.

1) чим. Робити, здійснювати що-небудь. || Вивчати що-небудь, оволодівати чимсь, присвячувати себе якому-небудь заняттю, якійсь справі.

2) ким, чим. Приділяти увагу комусь, чомусь, виявляти інтерес до кого-, чого-небудь. || з ким, рідко. Навчати кого-небудь, керувати чиїмсь навчанням.

3) тільки недок. Пас. до займати 1), 2), 5), 6).

II -а́юся, -а́єшся, недок., зайня́тися і діал. займи́тися, займу́ся, за́ймешся, док.

1) тільки 3 ос. Починати горіти, спалахувати полум'ям; загорятися.

2) тільки 3 ос. Починати світитися, сяяти. || Наставати, починатися (про ранок, день). Займатися на світ.

3) також зі сл. вогонь, полум'я, перен. Червоніти, вкриватися рум'янцем, спалахувати від збудження, хвилювання, ніяковості і т. ін.

4) перен. Ставати дуже збудженим, раптово пройматися якимсь почуттям. || Виникати, з'являтися (зазвичай про почуття і т. ін.). || без додатка і чим. Починати виражати лють, неспокій, збудження, хвилювання і т. ін. (перев. про очі).